ПОРАДИ



Як сформувати у дитини адекватну самооцінку?

Ознайомившись з цими нехитрими рекомендаціями, запитайте себе: як часто ви дієте відповідно до них?
Нехай дитина бере участь у домашніх справах, виконуючи посильні доручення. Це допоможе їй відчути свою необхідність, важливість і значимість у родині, забезпечить внутрішнє налаштування на сприйняття її (родини) цілісності.
        Заохочуючи, не переборщуйте. Недохвалите – дитинці буде сутужніше розрізняти гарне й погане. Перехвалите – потрапить у залежність від «солодких слів». Заохочувати краще конкретне досягнення або зусилля, а не «особистість», уникаючи найвищого ступеня «най» (кращий, розумніший, красивіший).

Відмовтеся, а краще – забудьте про порівняння з іншими дітьми: кожна дитина – УНІКАЛЬНА. Краще порівнюйте малюка … із самим собою (адже він міняється щодня), наприклад, покажіть старі малюнки або фотографії (відео- та аудіозаписи), щоб він очевидно бачив свої успіхи.

До речі, і себе теж і з ким не порівнюйте, у всякому разі, свідомо. Краще говоріть із малюком про те, що кожна людина – неповторна. Це допоможе зрозуміти, що ніхто інший на нього не схожий, що його люблять не за щось конкретне, а за те, що він є.

Подавайте приклад адекватному ставленню до результатів вашої власної праці (адже буває, що якщо не пиріг підгорів, то каша пересолена): не влаштовуйте трагедії, краще виберіть конструктивну репліку: «Наступного разу треба буде…».

Розповідайте й показуйте свої успіхи, щоб малюк переконувався в тому, що вони й у вас є, а не тільки в нього, що, будучи цінною частиною вашого життя, він не є її єдиним сенсом.
Пояснюйте, що у всіх іноді трапляються невдачі. Дуже важливо зрозуміти, що помилки дають людині можливість учитися. Покажіть дитині, що ви розумієте її почуття, але визнаючи їх (включаючи навіть негативні), можете не розділяти й не погоджуєтеся з неприйнятною поведінкою.
Але найголовніше – давайте своїй дитині відчувати й усвідомлювати, що щиро любите  її такою, якою вона є. Діліться з нею своїми інтересами, емоціями, враженнями, знаннями.
Помітивши, що самооцінка сина або доньки має тенденцію до зниження частіше влаштовуйте ігри, в яких дитина буде лідером. Якщо ж самосприйняття «піднімається» в гору, можуть допомогти конкурси, в яких призи вручаються «за номінаціями», тобто не тільки за абсолютну перемогу. Для навчання правильної самооцінки дуже корисні рольові, ситуаційні ігри.
 
Приклад ігор, які можна використовувати для підвищення самооцінки вашої дитини.
 
Гра «Як утішити?»
Дорослий пропонує дитині уявити, що в казкових змаганнях (із шахів, бігу в мішках, видування мильних бульок і т.д.) брали участь іграшки: ведмедик і білченя. Білченя перемогло, а ведмедик програв. Але вони ж друзі!
Запитання для обговорення:
Як утішить білченя друга?
А ти як утішив би друга, який програв?
А якби сам програв, як утішив би себе?
 Гра «Що вибрати?»
У ході гри називаються імена іграшок, а потім запитують малюка:
Якби тобі запропонували взяти будь-яке ім’я, ти залишив би своє чи придумав собі нове?
А може людина, не змінюючи імені, змінитися сама?
 Гра «Дзеркало» 
Дитина дивиться у «дзеркало» (роль якого виконує дорослий або інша дитина), що повторює всі його рухи, жести, міміку.
У другому турі дитина може зображувати не себе, а когось іншого. Тоді «дзеркало» вгадує образ, якщо це вдається зміна ролей.